
Виховання в атмосфері тотального контролю так само як і в умовах вседозволеності може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, її поведінку, звички й життєві установки в майбутньому. Чи реально побудувати взаємодію з дитиною так, щоб з одного боку вона відчувала власну суб'єктність і вчилась самостійності, а з іншого – усвідомлювала необхідність слухатись батьків заради власної безпеки та добробуту?
*Психологи радять використовувати правило світлофора. Як це працює?*
Для початку розподіліть сфери відповідальності між вами та дитиною на три умовні зони:



Для зручності візьміть аркуш паперу та намалюйте їх. Візуалізація допоможе доступніше пояснити дитині, яку саме модель взаємодії ви їй пропонуєте.

Наприклад: коли читати книгу, коли телефонувати батькам, в які ігри гратись, що одягати, в якій послідовності виконувати домашнє завдання, яку кількість їжі споживати (якщо не йдеться про критичні випадки системної відмови від їжі), як організувати простір у своїй кімнаті.

Наприклад: на що витрачати кишенькові гроші, що їсти, які додаткові заняття або гуртки відвідувати, скільки часу проводити за телевізором або гаджетами, як проводити дозвілля, розпорядок дня.

Наприклад: не спілкуватись з незнайомцями та не відчиняти їм двері, не приймати запрошення від друзів піти в гості без відома батьків, не приймати пігулки без дозволу батьків, не втікати від батьків і т. д.


Немає коментарів:
Дописати коментар