Цікаве дозвілля

 “Правда чи брехня?”

Зміст: Вигаданий герой допомагає дітям розібратися, чому треба говорити правду, як робити правильний вибір, чому всі люди часом брешуть і що робити, коли це вже сталося.

Робота з дітьми

 Завдання для дітей.

Знайди 4 - 5 відмінностей

Робота з педагогами

 Психологічний порадник "Паніка, стресова ситуація. Що робити?" 

Протистресове дихання 

    1.  Повільно виконуйте глибокий вдих через ніс; на піку вдиху на мить затримаєте подих, після чого зробіть видих якомога повільніше. Це заспокійливий подих. Постарайтеся уявити собі, що з кожним глибоким вдихом і тривалим видихом ви частково позбуваєтеся стресової напруги. 

    2.  Хвилинна релаксація. Розслабте куточки рота, зволожте губи. Розслабте плечі. Зосередьтеся на виразі свого обличчя й положенні тіла: пам'ятайте, що вони відбивають ваші емоції, думки внутрішній стан. Цілком природно, що ви не хочете, щоб оточуючі знали про ваш стресовий стан. У цьому випадку ви можете змінити «мову обличчя й тіла» шляхом розслаблення м'язів і глибокого дихання. 

    3.  Погляньте навколо й уважно огляньте приміщення, у якому ви перебуваєте. Зверніть увагу на дрібні деталі, навіть якщо ви їх добре знаєте. Повільно, не кваплячись, подумки «переберіть» всі предмети один за одним у певній послідовності. Постарайтеся повністю зосередитися на цій «інвентаризації». Кажіть подумки самому собі: «Коричневий письмовий стіл, білі фіранки, червона ваза для квітів» і т.д. Зосередившись на кожному окремому предметі, ви абстрагуєтеся від внутрішньої стресової напруги, спрямовуючи свою увагу на раціональне сприйняття навколишнього оточення. 

  4.  Якщо дозволяють обставини, змініть обстановку. Перейдіть в інше місце, де нікого немає, або вийдіть на вулицю, де зможете залишитися наодинці зі своїми думками. Розберіть подумки це місце «по кісточках», як описано в пункті 3. 

    5.  Займіться якоюсь справою - однаково якою: почніть прати білизну, мити посуд або приберіться. Секрет цього способу простий: будь-яка діяльність, і особливо фізична праця, у стресовій ситуації виконує роль громовідводу - допомагає відволіктися від внутрішнього напруження. 

    6.  Увімкніть заспокійливу музику, ту, яку ви любите. Намагайтеся вслухатися в неї, сконцентруватися на ній (локальна концентрація). Пам'ятайте, що концентрація на чомусь одному сприяє повній релаксації, викликає позитивні емоції. 

    7.  Візьміть калькулятор або папір й олівець і постарайтеся підрахувати, скільки днів ви живете на світі (число повних років помножте на 365, додаючи по одному дню на кожний високосний рік, і додайте кількість днів, що пройшло з останнього дня народження). Така раціональна діяльність дозволить вам перемкнути свою увагу. Намагайтеся згадати який небудь особливо примітний день вашого життя. Згадаєте його в дрібних деталях, нічого не упускаючи. Спробуйте підрахувати, яким за ліком був цей день у вашому житті. 

    8.  Поговоріть на яку-небудь відверту тему з будь-якою людиною, що знаходиться поряд: сусідом, товаришем по роботі. Якщо ж поруч нікого немає, зателефонуйте своєму другові. Це свого роду відволікаюча діяльність, що здійснюється «тут і зараз» і покликана витиснути з вашої свідомості внутрішній діалог, насичений стресом. 

    9.  Зробіть декілька протистресових дихальних вправ. Це дихання допоможе зняти дратівливість і заспокоїти вашу нервову систему. Дихати потрібно носом. Зробіть глибокий вдих, видаючи звук, схожий на храп. Для цього потрібно трохи стиснути м'язи горла. Видих теж повинен бути з «храпом». Подихайте так кілька хвилин, і ваше роздратування втратить колишню силу. 

Розслаблююче дихання 

    Використовуйте це дихання для рятування від неспокійних нав'язливих думок. Великим пальцем правої руки пригорніть праву ніздрю, так щоб через неї не надходило повітря. Робіть повільний вдих і видих через ліву ніздрю. Потім відкрийте праву ніздрю, а ліву закрийте вказівним пальцем. І зробіть вдих-видих. Так, міняючи ніздрю для дихання, зробіть 15-20 дихальних циклів. 

    Тим, у кого нервове перезбудження зашкалює, і дихати повільно здається неможливим, можна використати дихання поштовхами. Різко наберіть повітря через ніс. На видиху широко відкрийте рот, висунувши язик, і видихніть повітря в три прийоми. При цьому щораз, видаючи горловий звук: «Ххааах!». 

    Представляйте, як разом із цим «Ххааах!» з вас виштовхуються образи, гнів, подразнення, страх. Це дихання корисно всім, хто переживає тривалий стрес. Воно допоможе очиститися від негатива й відновити внутрішню гармонію. 

Вправи на релаксацію 

    Вправа «Бурулька». Встаньте, закрийте очі, руки підніміть вгору. Уявіть, що ви бурулька. Напружте всі м'язи вашого тіла. Запам'ятайте ці відчуття, замріть в цій позі на 1 - 2 хвилини. Потім уявіть, що під дією сонячного тепла ви починаєте повільно танути. Розслабте поступово кисті рук, потім м'язи плечей, шиї, корпусу, ніг і т.д. Запам'ятайте відчуття в стані розслаблення. Виконуйте вправи до досягнення оптимального психоемоційного стану. Цю вправу можна виконувати лежачи на підлозі. 

    Вправа «Повітряна куля». Встаньте, закрийте очі, руки підніміть вгору, наберіть повітря. Уявіть, що ви - великий повітряна куля, наповнена повітрям. Постійте в такій позі 1-2 хвилини, напружуючи всі м'язи тіла. Потім уявіть собі, що в кулі з'явилося невеликий отвір. Повільно починайте випускати повітря, одночасно розслабляючи м'язи тіла: кисті рук, потім м'язи плечей, шиї, корпусу, ніг і т.д. Запам'ятайте відчуття в стані розслаблення. Виконуйте вправи до досягнення оптимального психоемоційного стану. 

    Вправа «Муха». Сядьте зручно: руки вільно покладіть на коліна, плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть, що на ваше обличчя намагається сісти муха. Вона сідає то на ніс, то на рот, то на лоб, то на очі. Ваше завдання: не відкриваючи очей, задіявши тільки м'язи обличчя, зігнати настирливу комаху. 

    Вправа «Лимон». Сядьте зручно: руки вільно, покладіть на коліна (долонями вгору), плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть собі, що у вас в правій руці лежить лимон. Починайте повільно його стискати до тих пір, поки не відчуєте, що «вичавили» весь сік, розслабтеся. Запам'ятайте свої відчуття, тепер уявіть собі, що лимон знаходитися в лівій руці. Повторіть вправу. Знову розслабтеся і запам'ятайте свої відчуття. Потім виконайте вправи одночасно двома руками. Розслабтеся. Насолоджуйтеся станом спокою. 

Шпаргалка для батьків

Поради щодо стабілізації психологічного стану батьків, які сумують за домом

Перш ніж психологічно підтримувати дітей, батькам важливо спочатку стабілізувати власний психоемоційний стан.

Рекомендації щодо стабілізації стану:

1. Не звинувачуйте себе ні в чому (не поїхали раніше, поїхали не туди, чому поїхали, а не залишилися тощо). Запам’ятайте: під час війни будь-які прийняті вами рішення про безпеку вашої сім’ї, є правильними.
2. Відслідковуйте негативні думки та виділіть собі час на них (техніка «Будильник»: я подумаю про це з 10.00 до 11.00, в інший час буду вільним/вільною від цих думок), переключайте себе на позитивні думки/спогади.
3. Фокусуйтесь на позитивних спогадах, які є для вас підтримкою.
4. Якщо відслідковуєте, що ви застрягли на якійсь думці, переключіть себе на просту дію (наприклад, помийте посуд, пройдіться, зваріть кави тощо).
5. За можливості, підтримуйте спілкування з іншими людьми, не тільки смс-повідомленнями, а й за допомогою відеозв’язку.
6. Відслідковуйте власне дихання: там де ви завмираєте – якщо ви затамували дихання або воно поверхневе – покладіть одну руку на живіт, іншу на плече та почніть дихати животом, таким чином, щоб рука, яка лежить на животі, почала підніматися.
7. Дайте собі можливість прожити емоції – спогади про дім, роботу, близьких, які залишись, можуть викликати сум, тривогу, страх – дозволяйте собі ці почуття (наприклад, дайте собі можливість поплакати, посумувати).
8. Реагуйте на свої потреби та намагайтеся їх задовольняти.
9. Спогади про дім та бажання повернутись, побачити близьких людей, можуть викликати наступні тілесні реакції: тремор, труднощі із засинанням, прискорене серцебиття, спазми тощо. При цьому можна, якщо тремор – підсилити тремтіння (пострибати, потрусити руками тощо), якщо морозить – накритися ковдрою, якщо труднощі із засинанням – за дві години вимкнути перегляд новин, відслідковувати дихання, обійняти близьких, які поруч, зробити очима 8-ку тощо.
10. Відслідковуйте негативні поведінкові реакції, наприклад, бажання дистанціюватися від усіх та ізолюватися; напади агресії, що спрямована на себе; вживання алкоголю, думки на кшталт “Нічого не має більше сенсу, я все втратила/втратив”, “Мене більше нічого не цікавить, я нічого не хочу робити”, “Я не зможу знайти роботу” тощо. Якщо вони є – формуйте нові ритуали та нові сенси (наприклад, долучайтеся до волонтерства, якщо немає змоги працювати, гуртуйтеся з однодумцями тощо).
11. Обмежте перегляд новин, безперервне читання соціальних мереж. Виділіть час для новин та споживайте новини тільки з перевірених джерел.
12. Виконуйте фізичні вправи, які допоможуть впоратися з напруженням та стресом (фізична зарядка, йога, прогулянки на свіжому повітрі).
13. Якщо ви відчуваєте, що ваш стан не змінюється і вам важко з ним впоратись самостійно, вкрай важливо звернутись за професійною психологічною допомогою.

Психологічна допомога під час військових дій

Діти говорять з дітьми про втрату близьких

ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ВАЖКИХ РОЗМОВ? ПОРАДИ СВІТЛАНИ РОЙЗ.

Як дітям підтримувати дітей — однокласників, друзів, які втратили близьких? Як батькам поговорити зі своїми дітьми, щоб вони були готові до реакцій друзів? Розбираємося з важкою темою з психологинею Світланою Ройз.

Щойно дитина дізнається про загибель батьків друга чи подруги, у неї може виникнути тривога, що і з її батьками може щось статися. Дитина може одразу запитати: «А ви не помрете?» Часто така тривога може маскуватися за дратівливістю і агресією.

Своїй дитині ми відповідаємо, що зараз робимо все можливе, щоби бути з нею. І близька людина друга загинула в тому числі для того, щоб ми всі жили і були разом.

А допомога другові починається з того, як ми повідомляємо своїй дитині про загибель знайомого.

1. Говоримо правду про втрату:

— Я дізналась про сумну новину, що батько (називаємо друга на ім'я і не використовуємо словосполучення «твого друга», щоб уникнути випадкової ідентифікації) загинув на війні. Це дуже страшна та сумна новина. Зараз всій родині важко. І, можливо, (ім'я друга) потрібна підтримка. Як ти думаєш, що ми (чи ви — однокласники) можемо для нього зробити?» (Слухаємо відповіді і підтримуємо ті, які будуть коректними.)

2. Пояснюємо, якою буває реакція на втрату:

— Коли людина втрачає близьких, їй дуже складно, і всі емоції можуть перемішуватись. Одночасно може вибухати злість, сум, радість. І поведінка друга, до якої ти звик, може змінюватись. Якщо ти раптом будеш помічати це — просто знай, що це не означає, що ти чимось завинив, чи що ви вже не друзі. Це нормально.

Це нормально, якщо друг буде злитись на тих, хто поруч, хто з його точки зору щасливий. Не обов'язково так буде. Але якщо так станеться, ти точно зможеш це зрозуміти і витримати. Ти точно зможеш бути вірним, бо біда може роз'єднувати, а може поєднувати.

3. Можемо розповісти, як працює підтримка, на власному досвіді:

— Коли я була маленька, мені здавалось, що якщо я знаходжусь поруч із тим, хто нещасливий, це може перекинутись і на мене. Так, ми дійсно відчуваємо настрій людини, віддзеркалюємо стан. І декому здається, що ми заражаємося. Але біда не заразна. А от підтримка зцілює.

4. Говоримо про слова підтримки:

— Знаєш, якими словами підтримати тих, кому боляче? (Слухаємо відповіді.) Можна просто сказати: «Я знаю, що сталося, і мені так шкода». «Ми всі завжди будемо пам'ятати твого батька». «Якщо ти раптом захочеш щось зробити у його пам'ять (посадити дерево, зробити концерт, намалювати картину…), я тобі допоможу».

Обійми доречні не завжди, не всі можуть їх перенести.

5. Попереджаємо, що не варто задавати зайві питання:

— Питання можуть ранити. Настрій може змінюватись, і друг може раптом ставати сумним, швидко втомлюватись. Це нормально, коли він то сумний, то веселий. Нормально, якщо він мовчазний чи буде навпаки дуже багато говорити. Важливо, щоб друг відчував співчуття, а не жалість.

У друга також може змінюватись ставлення до навчання. І, можливо, в цьому буде потрібна допомога.

6. Нагадуємо про власні кордони:

— Якщо друг проявляє грубість, важливо, як і в будь який час, коректно позначати кордони. Наприклад, сказати: «Так зі мною не можна».

7. Пояснюємо потребу у звичайному спілкуванні:

— Важливо не шушукатись і не припиняти розмову, коли входить друг. Бо коли ти вразливий, ти всі сигнали можеш сприймати як жалість, як загрозу, як знецінення.

Ще одна порада для дорослих. Важливо долучати дитину, яка переживає втрату, до загальних справ, щоб вона могла відчувати своє місце у групі та важливість свого внеска. При цьому важливо тримати у фокусі, що у будь-якої людини в скорботі може не вистачити сил.

Близькість зцілює. Підтримка додає сил дивитись у майбутнє. Ми точно впораємося. 

Цікаве дозвілля

 “Синці”

Дівчинка, яку вдома б’ють, ображають і не розуміють, боїться всього в школі, помиляється й не може зібратися з думками. Однак, учителька намагається зрозуміти, що сталося, – і заспокоює дівчинку.

Робота з дітьми

6 ДИХАЛЬНИХ ВПРАВ ДЛЯ ДІТЕЙ

Діти за своєю природою мають тенденцію бути надзвичайно неспокійними. До того ж сумні реалії сучасного життя сприяють тому, що наші діти стають ще більш емоційно вразливішими.

Пропоную декілька вправ, які допоможуть активізувати мозок, покращити концентрацію та знизити тривожність у дітей.

Головний принцип виконання кожної вправи – видих завжди має бути повільнішим та довшим ніж вдих. Необхідно стимулювати дітей довше видихати повітря, щоб вони усвідомлювали, що дихання складається з опору легень, а не просто видиху заради нього.