Робота з педагогами

                                                            Тест - тренінг

«Чи вмієте ви вести здоровий спосіб життя і продуктивно працювати»

I. Якщо вранці вам треба встати раніше, ви

1 . заводите будильник

2 . довіряєте внутрішньму голосу

3 . покладаєтеся на випадок

II . Прокинувшись вранці , ви

1 . відразу схоплюєтеся з ліжка і беретеся за справи

2 . встаєте не поспішаючи , робите легку гімнастику і тільки потім починаєте збиратися на заняття, роботу

3 . побачивши , що у вас в запасі кілька хвилин , продовжуєте ніжитися під ковдрою

III . З чого складається ваш звичайний сніданок?

1 . з кави або чаю з бутербродами

2 . з м'ясного блюда і кави або чаю

3 . ви взагалі не снідаєте вдома та віддаєте перевагу більш щільному сніданку близько десятої години

IV . Ви воліли б , щоб тривалість обідньої перерви давала вам можливість

1 . встигнути поїсти в їдальні

2 . поїсти не поспішаючи і ще спокійно випити чашку кави

3 . поїсти не поспішаючи та ще трохи відпочити

V. Як часто в суєті навчальних справ і обов'язків у вас видається можливість трішки пожартувати і посміятися з колегами

1 . кожен день

2 . іноді

3 . рідко

VI . Якщо ви опиняєтеся втягнутими в конфліктну ситуацію , ви намагаєтеся вирішити її

1. довгими дискусіями, в яких наполегливо відстоюєте свою позицію

2. флегматичним відстороненням від суперечок

3. ясним викладом своєї позиції і відмовою від подальших суперечок

VII . Чи надовго ви зазвичай затримуєтеся після закінчення занять

1. не більше ніж на 20 хвилин

2. до 1 години

3. більше 1 години

VIII . Для чого ви зазвичай присвячуєте свій вільний час ?

1 . зустрічам з друзями , громадській роботі

2 . хобі

3 . домашнім справам

IX . Зустріч з друзями і прийом гостей для вас - це

1 . можливість відволіктися від турбот

2 . втрата часу і грошей

3 . неминуче зло

X. Коли ви лягаєте спати ?

1 . завжди приблизно в один і той же час

2 . за настроєм

3 . по закінченню всіх справ

XI . Як ви використовуєте для відпочинку свою відпустку ?

1 . всю відразу

2 . частина влітку, а частина - взимку

3 . по два - три дні , коли у вас накопичується багато домашніх справ

XII . Яке місце займає спорт у вашому житті?

1 . обмежуєтеся роллю вболівальника

2 . робите зарядку на свіжому повітрі

3 . знаходите повсякденне робоче і домашнє фізичне навантаження цілком достатньою

XIII . За останні 14 днів ви хоча б раз

1 . танцювали

2 . займалися фізичною працею або спортом

3 . пройшли пішки не менше 4 км

XIV . Як ви проводите літні канікули?

1 . пасивно відпочиваєте

2 . фізично трудитеся , наприклад , в саду

3 . гуляєте і займаєтеся спортом

XV . Ваше честолюбство проявляється в тому , що ви

1 . будь-яку ціну прагнете досягти свого

2 . сподіваєтеся , що ваше старання принесе свої плоди

3 . натякаєте навколишнім на вашу цінність, надаючи їм можливість робити належні висновки

Оцінка результатів

Тепер знайдіть в таблиці оцінки для кожного з ваших відповідей і підсумуйте їх.

Бали за відповіді	Запитання
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	XIII	XIV	XV
1	30	10	20	30	0	0	30	30	10	30	30	20	0	30	0
2	20	30	30	0	30	10	0	10	20	0	0	0	30	30	20
3	0	0	0	10	20	30	30	0	30	0	0	0	0	30	30

400-480 балів: у вас майже максимальна сума очок , і можна сказати , що ви ведете правильний спосіб життя. Ви добре організували режим роботи та ефективного відпочинку , що , безумовно , позитивно позначиться на результатах вашого навчання, праці. Не бійтеся , що регламентованість вашого життя надає їй монотонність - навпроти , заощаджені сили і здоров'я зроблять її різноманітною і цікавою.

280-400 балів:ви близькі до ідеалу , хоча і не досягли його. У всякому разі, ви вже оволоділи мистецтвом відновлювати свої сили і при самій напруженій роботі. Важливо , щоб ваше громадське і особисте життя і справді залишалися врівноваженими, без стихійних лих. Але у вас є ще резерви підвищення продуктивності за рахунок більш розумної організації ритму своєї роботи відповідно до особливостей вашого організму.

160-280 балів:ви «середнячок». Якщо ви будите і далі жити в такому ж режимі, ваші шанси дожити до пенсії в доброму здоров'ї невеликі. Схаменіться, поки не пізно, адже час працює проти вас. У вас є всі передумови, щоб змінити свої шкідливі звички. Прийміть наші поради як застереження друзів і не відкладайте профілактику на завтра.

Менше 160 балів:по правді кажучи , незавидне у вас життя . Якщо ви вже скаржитеся на якісь нездужання, особливо серцево - судинної системи, то можете сміливо звинувачувати лише ваш власний спосіб життя. Думаємо, що і в навчанні, роботі справи у вас йдуть не кращим чином. Вам потрібна порада фахівця - лікаря - гігієніста або психолога. Але краще, якщо ви самі знайдете в собі сили подолати нинішній життєвий криз, повернути здоров'я.

Наші рекомендації для збереження і підтримки здоров`я педагога:

– Починайте кажен день з почуттям радості. - Підтримуйте цей стан протягом дня. – Перед тим як гніватись, порахуйте до десяти. – Відчувайте себя господарем і володарем своей долі. – Ставтесь до людей так, як ви хотіли б, щоб люди ставились до вас. – Харчуйтесь регулярно и різноманітно. –Вилючайте смажену, жирну їжу, алкоголь. – Збільшіть вживання овочів, фруктів, риби, м`яса, молочных продуктів. – Не переїдайте на ніч. – Спіть не менше 8-ми годин на добу. – Займайтесь фізичними вправами. – Старайтесь більше бувати на свіжому повітрі. – Любить свою душу й тіло. – Намагайтесь оточити їх комфортом.

Пропишіть собі рецепт оздоровлення, один з інгредієнтів якого – це ПОСМІШКА. У посмішки багато чудесних властивостей. Це доводять серйозні наукові дослідження психологів та фізіологів:

1. Вона піднімає настрій, навіть якщо спочатку її викликали штучно. 2. Приваблює до нас навколишніх, викликає зворотні позитивні емоції вихованців. 3. Помітно підтягує м`язи обличчя, дозволяє виглядати молодо й мило.

Тож давайте спробуємо повернути її собі!Посміхніться всім навколо:небу, сонцю, квітам, людям,і тоді обов’язково,день у вас веселим буде.

І давайте пам’ятати, що «Здоров'я - це не тільки відсутність хвороб, але і фізична, соціальна та психологічна гармонія людини. А також доброзичливі відносини з людьми, природою, нарешті, з самим собою».

Усміхайтесь завжди; розвивайте свою пам'ять; щоб запобігти переживанням і стомлюваності, намагайтесь працювати з ентузіазмом.

Коли доля дає вам лимон – перетворіть його на лимонад, і тоді всі мінуси перетворяться на плюси.

Будьте вічним донором: віддайте своє серце дітям і пам’ятайте – його повинно вистачити на всіх!

Виконуйте всі ці рекомендації ретельно і будете вічно молодими!

Робота з дітьми

Терапевтична аудіоказка "Як слоник злякався мишеняти"

Психологічна допомога під час військових дій

ФОРМУЄМО ПСИХОЛОГІЧНУ СТІЙКІСТЬ

Ефективна дія  сортування проблем

У ситуації зіткнення з життєвими викликами, як-от війни, часом руйнуються усі звичні процеси нашого життя, а відтак ми стикаємося одночасно з великою кількістю проблем та труднощів у сфері безпеки, сім’ї, житла, фінансів, роботи, здоров’я і т. д.

І часом просто руки опускаються від цієї гори проблем, яку, як здається, просто неможливо розібрати.

Або ж ми беремося хаотично пробувати щось вирішувати чи робимо нереалістичні плани, а тоді вигораємо, чи беремося за другорядні речі, а тоді нас заповнює тривога від переживань, як з усім тим справитися. Тож тому нам так важливо перш ніж вирішувати, поділити цю «гору» на менші групи і розставити пріоритети.

Вказівки:

 Намагайтеся підійти до проблем із більшим ступенем усвідомлення, без автоматизму, адже в часі життєвих випробувань пріоритети можуть відрізнятися від звичних.

Налаштування «за замовчуванням» слід тимчасово перемкнути на «ручне керування». І не забувати про принцип енергоощадності!

 Виділіть час на «інвентаризацію проблем» — запишіть їх для початку просто в суцільний перелік або на окремих картках.

 Визначте кілька напрямів сортування — в які уявні «кошики» ви розкладатимете проблеми.

Приклади ідей для назв «кошиків»:

•невідкладні на сьогодні;

•дуже важливі, потребують основної уваги в найближчий час;

•важливі, але можуть без проблем почекати;

•ті, про які можна попросити допомоги в інших;

•ті, які можна викреслити або відкласти на необмежений час.

 Впорядкуйте відповідні окремі списки (по «кошиках»), беручи по черзі пункти загального списку і оцінюючи їх за кількома критеріями — зокрема, такими як важливість та центральність цієї проблеми, її невідкладність, можливість її вирішити самостійно, наявність ресурсів допомоги, наслідки вирішення зараз чи відтермінування, скільки енергії та ресурсів вона потребує і т. д.

 На основі впорядкування застосуйте планування на день, тиждень, місяць і т. д. — які проблеми є пріоритетними, скільки часу потрібно виділити на їхнє рішення, в якій послідовності до них братися, коли і в кого попросити допомоги.

 Зробіть ваші списки наочними і зручними в користуванні (телефон, записник, стікери на стіні і т. п.) та усі нові надходження труднощів, проблем і життєвих завдань сортуйте одразу до наявних списків-«кошиків».

Примітки:

 Ця техніка допомагає економно і мудро використовувати час та енергію.

Вона теж дає відчуття контролю і фокусує увагу на тому, що в наших силах змінити.

 Дуже важливо використовувати записи: коли ми переносимо проблему на папір (чи записуємо в комп’ютері) — ми можемо бачити її ясніше зі сторони. І можемо тоді звільнити простір «у голові» — для зосередження лише над тим, над чим зараз працюватимемо.

Пам’ятайте, одне з найважливіших рішень, яке може суттєво збільшити продуктивність — це рішення про те, які проблеми і завдання ви зараз можете зняти зі списку, викреслити.

Цікаве дозвілля

                      10 повчальних українських мультфільмів для дітей та батьків

5. «Війна яблук та гусені»

Графічна та гарна за колористикою стрічка розкаже історію нападу гусені на яблуню, після якого лишилося одне войовниче яблучко, що вирішило відповісти зеленим ворогам. Але воювати яблукові не довелося, бо до того часу гусінь перетворилася на яскравих метеликів.

Шпаргалка для батьків

ГІПЕРОПІКА

    Гіперопіка – це коли батьки приділяють занадто багато уваги своїм дітям. Дехто вважає такий підхід правильним способом ростити дитину, тоді як інші ставлять усю нашу систему виховання під питання.

    Як можна не звертати увагу на те, у яких умовах зростає ваша малеча та що на неї впливає? Де проходить межа? Кожній дитині потрібна увага та постійне піклування з боку її батьків. Утім іноді добре знати, де правильний баланс.

    Правда в тому, що варто дотримуватися тонкої межі, щоб скеровувати своїх дітей і допомагати їм в особистому розвитку й при цьому не потрапити в пастку емоційно токсичних стосунків.

    Тому що батьківство – це не те саме, що контроль, а освіта – не постійне стримування, а, тим паче, не підрізання дитячих крил. Адже скоро вони повинні стати дорослими, здатними приймати власні рішення та нести відповідальність за свої життя.

Утім термін “гіперопіка” охоплює значно більше понять.

Гіперопіка та надмірний захист

Найдивнішою особливістю цього типу поведінки та підходу до виховання є те, що батьки беруть участь у кожному аспекті життя своїх дітей: спортивних заняттях, навчанні, хобі, друзях…

Гіпербатьки вважають, що вони найкращі в світі та виховують своїх дітей правильніше за інших. Однак справжній емоційний та особистий баланс їхніх дітей може бути дуже далеким від того, що таке щастя для самої малечі.

Наслідки гіперопіки: розчарування

У батьків може бути чітке уявлення про те, якою повинна бути ідеальна дитина, і вони вважають себе запорукою або відправною точкою для цього.

Але час минає й мати чи батько починають усвідомлювати, що діти не завжди відповідають їхнім ідеалам, і це призводить до відчуття розчарування.

Коли дитина бачить розчарування в очах своїх батьків, вона почується невдахою або гіршою за інших.

Наслідки гіперопіки: тривога та стрес

Також варто взяти до уваги, що гіперопіка завжди супроводжується “виховною гіперактивністю“. Досить часто батьки віддають своїх дітей на різні додаткові гуртки, навіть якщо вони зовсім не подобаються малечі.

Поступово це починає заганяти їх у стрес, а рівень тривоги стає схожим до того, що переживають дорослі.

Батьки, які занадто опікуються своїми дітьми, дуже важко переносять їхні помилки. Вони роблять усе можливе, щоб виховати відповідальних людей, які мають імунітет до помилок і невдач. А це неможливо.

Наслідки гіперопіки: нездатність до поразки

У житті кожної дитини повинні бути миті, коли вона зазнає поразки. Так малеча зможе навчитися з власних помилок.

Діти, які виросли під гіперопікою, самі стають собі суддями. Ви поставили планку настільки високо, що коли вони усвідомлюють її нереальність, то занурюються в депресію та починають руйнувати себе.

Виховання дитини відповідно до правильних установок сприяє її відповідальності

Згідно з результатами дослідження, проведеного в Королівському університеті в м. Онтаріо (Канада), одним із найсерйозніших наслідків гіперопіки, є те, що діти у віці від 7 до 12 років майже не знають, що таке гратися на вулиці та спілкуватися зі своїми друзями. Вони нещасливі

Ви розумієте, що виховувати дитину – це, перш за все, захищати її. Однак захист повинен базуватися на перелічених далі принципах.

 Захищайте їх так, щоб вони почувалися в безпеці, а не “підлеглими”

Батьківство відповідно до правильних установок означає визнавати свою дитину та сприяти розвитку її позитивного самосприйняття.

Якщо батьки ставляться до дитини як до особистості та захищають її, вона матиме кращу самооцінку, не буде боятися вирости, стати зрілою та відповідальною.

 Захищайте їх, даючи поради, але дозволяйте робити власні помилки

 Захищайте своїх дітей, щоб вони не страждали від розчарувань, і не давайте їм зійти з правильного шляху, але завжди заохочуйте особистий вибір і дозволяйте робити власні помилки, щоб вони могли з них навчитися.

 Захищайте їх так, щоб вони знали, що ви завжди поруч

Ваша роль та сила зв’язку з дитиною неоціненні, особливо в перші роки. Але як тільки їй виповниться сім або вісім, прийшов час зробити величезний крок у напрямку зрілого життя.

Саме тоді вони починають відстоювати власні права та формувати розуміння справедливості та моралі. На цій хаотичній стадії перед початком підліткового віку діти можуть почати приймати рішення, які вас дивуватимуть.

Завжди слухайте їх та вчіть кожного дня, що для того, щоб бути вільними, вони повинні бути відповідальними. Адже привілеї завжди передбачають і певні обов’язки.

Потрібно сприяти типу навчання, який базується на досвіді, а не на гіперопіці. Гіперопіка позбавляє дітей права голосу і ставить перед ними ідеальні цілі, які неможливо досягнути. Ніколи не забувайте про це

Про це варто пам'ятати

Робота з дітьми

Лісова школа 2: казка про школу, підготовка до школи. Гра "Професії: що зайве?" (для майбутніх першокласників)

Робота з педагогами

                                                          Дитина-лівша

Багато батьків виявляють занепокоєння, коли помітять, що їх діти пишуть або малюють не правою рукою, а лівою, намагаються їх перевчити або навіть звертаються до лікарів.

Батьків можна зрозуміти. Адже ліворуких виділяють з маси людей: незвичайне, як відомо, притягує увагу. На них у багатьох випадках дивляться з не прихованим інтересом, і легко уявити, що відчуває така людина, змушений все життя відчувати непотрібне йому, а деколи не доречне увагу оточуючих до себе? Але це доросла людина, а в дитинстві? Стурбовані батьки часто в присутності дитини обговорюють складається перспективу, турбуючись за майбутнє дитини. І змалку він починає перейматися комплексом неповноцінності, намагаючись приховати свою ліворукість як казна який гріх.

Що ж таке ліворукість? Чи потрібно намагатися переучувати такого малюка? Чим він відрізняється від інших?

Мозок дорослої людини складається з правої і лівої півкуль, кожне з яких - не дзеркальне відображення іншого, а необхідне доповнення іншому, так як в одному і в іншій півкулі зосереджені абсолютно різні центри життєдіяльності людини. Наприклад, ліве - відповідає за мову і абстрактне мислення, права - за музичну і художню творчість, образне мислення. При домінуванні лівої півкулі випробовується щастя і насолоду, при домінуванні правої - страх і печаль. Ці відмінності можна продовжувати без межі, але головне, що навіть відносне домінування якоїсь з півкуль обумовлює психологічні особливості людей.

Формуючись ще у внутрішньоутробному періоді розвитку, ліворукість закріплюється в ході вікових змін дитини. Поштовхами для перетворення одного з півкуль у ліве у дітей є початок оволодіння мовою і перше усвідомлення дитиною себе. Тому після кризи 3-х років і починають вимальовуватися відмінності між "правшами" і "лівшами", вірніше, "праворукими" і "ліворукими" дітьми. Як "праворукість", так і "ліворукість" пояснюються тим, що існує перехрест нервових шляхів, що протягнулися від кінцівок до півкуль мозку. Причому при домінуванні лівої півкулі провідною, як правило, є права рука, при домінуванні правої півкулі - ліва. У третьої частини людей жодна з півкуль не домінує.

Дитина - "правопівкульний" лівша - набагато відрізняється від своїх однолітків і не тільки тривалою впертістю. Зазвичай це особливо художньо обдаровані і дуже емоційні діти. Вони вже з трьох років набагато краще за інших дітей малюють і ліплять з глини або пластиліну.

Усі відзначають великі музичні здібності "лівшів", для них не рідкісний абсолютний слух. Але в цей же час їм властива затримка мови і затруднительность вимови різних звуків.

Така дитина непосредственен, довірливий, легко потрапляє під вплив сьогохвилинних почуттів і настроїв, плаксивий, примхливий і схильний до люті і гніву, наполегливий у здійсненні бажань .

Йому насилу даються читання і письмо, оволодіння якими в ранньому віці виявляється абсолютно непосильним, а в першому класі може бути каменем спотикання.

В повсякденного життя "шульзі" доведеться важче , ніж "правші". Адже більшість предметів, якими ми користуємося, пристосовані "під праву руку" - дверні ручки, замки, викрутки, музичні інструменти, автомобілі ... Хоча і виникає для оточуючих деяку незручність, коли людина більше діє лівою рукою, ніж правою, саме по собі це не має в житті ніякого значення. Як правило, "лівші" дуже швидко адаптуються і не відчувають жодних труднощів.

Насильницьке переучування ліворуких дітей, а тим самим примусове зміна сформованої системи головного мозку веде, як правило до небажаних наслідків. Дитина може стати дратівливим, запальним, примхливим, плаксивим, погано спить, їсть особливо вранці. Крім порушень емоційної сфери, переучування нерідко супроводжується й іншими ускладненнями: заїканням, нічним НЕ триманням сечі, шкірними захворюваннями. З'являються скарги на головні болі, на втому в правій руці, підвищену стомлюваність і зниження працездатності.

Оточуючим ліворуких дитини дорослим важливо ні в якій мірі не підкреслювати це властивість, найкраще взагалі не вживати ніяких спроб що-небудь змінити . Більш того, варто показати, що ви вважаєте ліворукість навіть перевагою.

І якщо ми, враховуючи ці особливості, знайдемо правильні методи виховання, всі наші проблеми будуть вирішені.

Кілька порад, як потрібно поводитися з дитиною лівшею:

-Враховуючи підвищену емоційність і крайню вразливість такої дитини, бути дуже чуйним і доброзичливим "з ним.

-Створити сприятливий клімат для нього в сім'ї.

-Чи не воювати з ним через частого впертості, витівки упертюха постаратися завуалювати небудь грою.

-Принт, як належне особливість дитини і не намагатися перетворити його в "правшу", пояснюючи всім і йому, що "ліворуких" людей дуже багато і це теж різновид норми.

-Хвалити за самі найменші успіхи і заохочувати його художній або музичний дар, але не прагнути "приготувати" вундеркінда.

- Намагатися частіше робити маляті сюрпризи.

- Чи не пред'являти завищені вимоги до нього і не протиставляти його іншим звичайним дітям.

- Бажано не навчати дитину до школи читанню, письму, іноземних мов, тобто тому, де його чекають невдачі, що знижують рівень самооцінки малюка.

- Любити його таким, який він є.

- Якщо після п'ятирічного віку ви помітите у дитини незрозумілі вам нав'язливі прагнення, побоювання або страхи, зверніться негайно до фахівця.

Для визначення переважаючої руки у дитини, дайте відповідь на питання, а також запропонуйте виконати маляті завдання:

1) Дізнатися, чи є у дитини близькі родичі з ведучою лівою рукою.

2) Згадайте, у віці до одного року, якою рукою частіше користувався дитина (брав брязкальце, ложку і т. д.).

3) Запропонуйте дитині розчесатися. У яку руку він візьме гребінець?

4) Зверніть увагу, в якій руці дитина тримає олівець чи ручку під час малювання.

5) Запропонуйте дитині послухати годинничок. До якого вуха він їх піднесе?

6) Запропонуйте дитині поплескати в долоні так, щоб одна з рук була зверху. Зверніть увагу, що це за рука.

7) Запропонуйте дитині схрестити пальці в замочок. Великий палець якої руки ляже зверху?

8) Запропонуйте схрестити руки на грудях. Передпліччя якої руки буде нагорі?

9) Запропонуйте дитині тупнути однією ногою. Який ногою він тупнув?

10) Сидячи, покласти одну ногу на іншу. Яка нога буде зверху?

11) Запропонуйте дитині подивитися одним оком в паперову трубочку. Який це буде очей?

Іноді до 3-5 років у дітей спостерігається обеерукость, коли вони використовують в іграх і в самообслуговуванні обидві руки, не віддаючи переваги який або з них. У цей період ще доступні обережні спроби навчити дитину праворуким діям, особливо якщо в результаті вищеописаного тестування виявлено провідний праве око. Однак ці спроби повинні протікати без будь-якого насильства, диктату, окриків. Якщо ж дитина постійно чинить опір цим спробам, їх треба зупинити.

Особливо занепокоєння про ліворукості дитини виникає у батьків перед вступом до школи. Тому у віці 5-6 років проводитися більш детальна діагностика ліворукості. Для ліворуких дитини слід створити певні умови не тільки вдома, але і в школі. Обов'язково слід виділити такій дитині за столом, партою місце з лівого боку, щоб він не стикався з правим ліктем сусіда. Удома ж, організовуючи місце для занять, виконання уроків, необхідно зробити так, щоб світло з вікна або настільної лампи падало з правого боку.

Великий делікатності вимагають виховні бесіди з ліворукими дітьми. Дуже важливо пояснювати їм шкоду сорому і маскування ліворукості. Слід допомагати долати дитині почуття уявної неповноцінності. У цьому йому допоможуть приклади великих, талановитих людей, які були ліворукими, а їх в історії дуже багато. Так ліворукими були Мікеланджело і Леонардо да Вінчі, Чарлі Чаплін і вчений фізіолог І. Павлов, автор знаменитого тлумачного словника російської мови В. Даль і багато інших талановиті люди. А за статистичними даними серед обдарованих людей ліворуких становлять 20-25%.

Таким чином, батькам слід всіляко перешкоджати появі в житті ліворуких дитини комплексів неповноцінності. Сприймайте його таким, який він є, і тоді ліворукість це не перетвориться на проблему!