Робота з дітьми

Логіко-математичний розвиток: логічний ряд, дидактична гра "Що зайве?", числа-сусіди, рахунок до 5

Робота з педагогами

Варто спробувати! 5 лайфхаків для боротьби з безсонням

Цікаве дозвілля

10 повчальних українських мультфільмів для дітей та батьків

2. «Коп і Штик. Завзяті Кроти»

Стильний, яскравий та гумористичний мультик розповість про пригоди двох друзів, Копа та Штика, які зібралися на Місяць шукати хробаків.

Психологічна допомога під час військових дій

ЯК ЗНАЙТИ ОПОРУ В СОБІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Унаслідок війни значна частина українців втратила внутрішні точки опори і багатьох турбує, як їх повернути собі знову. Один зі способів — працювати над розвитком «внутрішнього дорослого».

Опора — це той стан, на який впливають обставини, але це також є і певна навичка, якої можна набути чи розвинути.

Будь-які емоції — приємні чи ні — сигналізують нам про наші потреби та рівень їхнього задоволення.

Базові емоційні потреби людини: мати безпечну прив’язаність, висловлювати емоції та потреби, проявляти спонтанність, мати реалістичні межі (законодавчі межі, принципи тощо) та самоконтроль, бути собою, відчувати справедливість та бути автономною, компетентною.

Багатьох із нас не навчили задовольняти наші емоційні потреби, коли можна прогулятися без мети, відпочити, лягти спати о 9-й вечора чи завершити неприємну розмову.

Коли немає контакту з емоційними потребами чи навичками турботи про них, тоді і відбувається відчуття втрати опори.

У багатьох людей існує фейкова дорослість, коли ми не чуємо свою справжню потребу.

Наприклад, ви погодилися працювати, коли насправді не хочете;

•працюєте на вихідних заради похвали;

•вирішуєте все самостійно замість того, аби попросити допомогу; •замовчуєте свою думку, аби не образити подругу тощо.

Цей фейковий стан спричинений самокритикою, яка каже, що ніби ти недостатньо класний/класна і треба ще щось зробити, аби відчути почуття щастя.

Насправді цей стан транслює ніби «я допоможу почуватися краще тут і зараз, байдуже, що буде потім».

Здорова дорослість це про вміння приймати себе, свої слабкості і не корити себе за них, вміння переживати ситуацію та знаходити вихід із неї.

Усвідомлення включення — це найперша навичка, яка допомагає встановити контакт із власним станом. Звернути увагу на свою поставу, відчути фізичне тіло у просторі; перерахувати предмети, які бачите, та звуки, що чуєте; зробити глибший вдих та помітити запахи тощо; відзначити відчуття в тілі, думки тощо.

 Практика «помічання» — одна з базових технік «здорової дорослості». Це навичка звертати увагу на свій стан, ніби озвучуючи та легалізуючи його. Це перша сходинка до будування опори. Під час «фейкової дорослості» ми намагаємося не помічати неприємні емоції та швидко їх позбутися. Під час «здорової дорослості» — помічаємо емоції та намагаємося потурбуватися про потреби, знайти рішення, на які впливаємо.

 Ще одна з практик — запитати себе, що б ви сказали близькій подрузі у такому стані, а також — запитати, як я можу потурбуватися саме про себе.

Наприклад, ви помічаєте, що вам боляче читати жахливі новини. Ви потребуєте передишки та можливості впливати бодай на щось.

Можна підтримати себе тим, що вам болить за людей і що ви шукаєте шляхи підтримки, тож дуже цінно, що такі люди існують.

Ви виходите на 10 хвилин на свіже повітря без телефону з новинами/обіймаєте кота/говорите із близькими і плануєте дії на завтра. Уявіть доброзичливу людину поруч із вами, яка підтримує вас та прослідкуйте, що ви відчуваєте.

Можуть бути різні реакції на уявну підтримку — від сліз до спокою. Бо, з одного боку, ми можемо хотіти такої підтримки, а з іншого — почуваємося вразливими.

Для тренування практик варто обрати або минулі ситуації, в яких ви могли вдіяти по-іншому, або теперішні буденні ситуації, в яких ви перебуваєте у стресі не на 100%.

Шпаргалка для батьків

10 зимових занять на свіжому повітрі для дошкільнят

ПОРАДИ ПРО ТЕ, ЯК МОЖНА ЦІКАВО ПРОВОДИТИ ПРОГУЛЯНКИ З ДІТЬМИ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ У ЗИМОВИЙ ЧАС

    Дітям потрібно рухатися і проявляти активність навіть у зимовий час. І хоча зимові прогулянки не можуть бути такими довгими і різноманітними, як в іншу пору року, все ж вони можуть принести дітям велику користь. Під час таких прогулянок діти можуть задавати питання, які б не задали у теплу пору року (наприклад: «Куди діваються птахи і тварини взимку?», «З чого зроблений сніг» тощо). Ви можете розповісти дітям багато пізнавальних фактів про навколишню природу - і для цього вам достатньо просто вийти з ними на вулицю.

1. Спостерігайте за хвойними деревами

Взимку особливо помітні хвойні дерева. Спостереження за ними допоможе дітям більше дізнатися про навколишнє середовище. Якщо поруч зі школою, дитячим садом ростуть сосни або ялини, ви можете здійснити прогулянку біля них. Запропонуйте дітям такі заняття:

• шукайте шишки на землі і на деревах;
• шукайте годівниці для птахів на листяних деревах;
• станьте під сосною або ялиною і подивіться вгору крізь гілки. Нехай діти розкажуть, що вони бачать. У свою чергу, ви розкажіть дітям про те, що хвойні дерева захищають від негоди;
• розкажіть дітям про те, що вік сосни або ялини можна визначити за кількістю мутовок (ярусів гілок, розташованих кільцями). Запропонуйте дітям визначити вік дерева.

2. Виберіть дерево

Здійсніть прогулянку до найближчого парку. Запропонуйте дітям вибрати дерево, яке їм подобається, і поспостерігати за ним. Запропонуйте поміркувати над такими питаннями:

• Чим вибране дерево схоже на навколишні дерева і чим відрізняється від них?
• Як це дерево допомагає навколишньому середовищу?
• Це дерево живе? Як дитина про це дізналась?

Запропонуйте дітям записати ознаки того, як за зовнішнім виглядом дерева дізнатися, що настала зима. Це можуть бути голі гілки, сліди тварин на снігу біля дерева, годівниці на гілках тощо.

3. Дуйте мильні бульбашки

Пускання мильних бульбашок - це не тільки літнє заняття. Візьміть на прогулянку мильний розчин. Запропонуйте дітям пускати бульбашки і спостерігати, як вони кристалізуються на морозі. Поспостерігайте, як бульбашки, долітаючи до землі, не лопають, а котяться по асфальту. Запропонуйте дітям доторкнутися до бульбашок і описати, що вони при цьому відчувають. Зрештою мильний розчин замерзне, і діти зможуть спостерігати, як на поверхні з'являться кристали. Після цього розкажіть дітям про те, як рідини замерзають при низькій температурі. Після цього повертайтеся в приміщення, щоб не замерзнути.

Пам'ятайте, що цей експеримент можна провести тільки при температурі нижче нуля. Мильний розчин перед виходом на вулицю краще охолодити.

4. Проведіть експеримент з водою і снігом

Роздайте кожній дитині по три чашки і винесіть їх на вулицю, щоб наповнити їх снігом. Потім поверніться в приміщення. Долийте в першу чашку з снігом трохи гарячої води, в другу - трохи води кімнатної температури і в третю - трохи холодної води. Попросіть дітей порівняти, що стало зі снігом в кожній чашці.

Цей кумедний науковий експеримент продемонструє дітям, як і при якій температурі тане сніг. На початку експерименту запитайте у дітей, що вони знають про сніг і що, на їхню думку, станеться, якщо додати в сніг воду. Сніг розтане чи залишиться таким же, як і раніше?

5. Зробіть годівницю для птахів

Розкажіть дітям про птахів, які не відлітають на зиму в теплі краї. Щоб ваша розповідь була наочною, зробіть разом з дітьми годівницю для птахів. Годівницю можна зробити зі звичайних шишок.

Візьміть шишку і обв'яжіть навколо неї мотузку. Потім змішайте арахісове масло з кукурудзяним борошном і вівсяними пластівцями. Ложкою або пальцями нанесіть цю суміш на шишку. Насамкінець насипте на тарілку різне насіння і обваляйте в ньому шишку, щоб покрити всю поверхню.

Повісьте годівницю на дерево і спостерігайте за птахами і білками, які будуть приходити до годівниці. Запропонуйте дітям записувати види птахів, яких вони побачать, і порівняти з тими, яких вони зазвичай бачать влітку.

6. Навколишні звуки

Ця гра навчить дітей звертати увагу на звуки зимової природи. Дайте кожній дитині розрізану навпіл картонну тарілку. На одній половині діти повинні написати «Природа», а на іншій - «Люди і машини». Під час прогулянки на першій половині діти повинні зобразити звуки природи: хрускіт снігу, заметіль, біг тварин по снігу тощо. На другій половині діти зображують звуки снігоприбиральної машини або двигуна автомобіля, голоси людей тощо.

Коли ви повернетеся в приміщення, попросіть дітей поділитися тим, що вони почули. Запишіть на дошці всі звуки, які назвуть діти.

7. Сліди тварин

На кілька годин станьте слідопитами і вирушайте на пошуки слідів тварин. Пошук відповіді на питання: «Чиї це сліди?» може виявитися надзвичайно цікавим для дітей. Ця гра добре розвиває спостережливість.

Під час гри ви можете дати дітям підказки:

• Відбитки слідів. Чи є у тварини кігті? Скільки їх?
• Сліди пір'я. Якщо поруч зі слідами лап є ще й загублені пір'їни, це може стати хорошою підказкою.
• Хода. Тварина йшла чи бігла? Постановка лап паралельна чи діагональна?
• Послід. Це може викликати у дітей сміх, але це також вказує на те, що тут недавно була тварина.
• Сліди пазурів на корі дерев. Подібні знаки можуть також вказувати на те, що тут була тварина.

8. Створіть аплікацію з природних матеріалів

Навіть якщо взимку не ростуть яскраві квіти, це не означає, що не можна створити аплікацію. Під час прогулянки запропонуйте дітям зібрати все, що вони захочуть використовувати в аплікації. Це може бути листя, гілки або навіть каміння. Візьміть кольорові олівці і намалюйте дерево або тварин, яких можна зустріти взимку. Додайте до малюнка природні матеріали. Поруч з малюнком напишіть свої спостереження. Наскільки велика тварина, зображена на малюнку? На кого чи на що вона схожа?

Ви можете взяти на прогулянку фотоапарат і сфотографувати місця, які ви досліджували, і інші об'єкти, які діти могли пропустити. Коли ви повернетеся в приміщення, обговоріть з дітьми те, що їм найбільше запам'яталося під час прогулянки.

9. У пошуках квітів

Хоча взимку практично вся природа пофарбована в білий колір, все ж можна знайти велику кількість барвистих об'єктів. Роздайте кожній дитині аркуш паперу, поділений на дві колонки. У лівому стовпчику написано назву кольору, у правому дитина повинна намалювати предмети, що відповідають цьому кольору. При творчому підході діти можуть відшукати багато потрібних предметів взимку.

10. Полювання за скарбами

Ця гра завжди приносить дітям багато задоволення. Перед виходом на вулицю складіть для дітей список предметів, які їм потрібно буде знайти. Це можуть бути шишки, камінці, гілки тощо. А тепер давайте дітям список і кошик і скажіть, що під час прогулянки вони повинні зібрати якомога більше предметів зі списку.

Ви можете додати до списку такі пункти, які включать уяву дітей, наприклад «щось червоне» чи «щось гладке». Також можна додати звуки («Почуйте спів птахів») запахи («Відчуйте запах хвої») і відчуття («Відчуйте, як сніжинка тане на обличчі»). Ця гра - чудовий спосіб для дітей проявити фізичну активність і спостережливість.

Робота з дітьми

Логіко-математичний розвиток, цікаві задачі, рахунок, геометричні фігури, логічний ряд

Робота з педагогами

БУЛІНГ У ДИТЯЧОМУ САДКУ – МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ 

    Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу? Дізнайтеся з пам’ятки, що означає цей термін, хто може спровокувати булінг та як змінюється поведінка дитини

ЯКІ ВИДИ

Булінг (від англ. to bull – переслідувати) – свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг може проявлятися як тиск:

·                   психологічний;

·                   фізичний.

Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

ХТО ПРОВОКУЄ

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

•        педагог або помічник вихователя –

v    зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;

v    ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;

v    глузує із зовнішнього вигляду дитини;

v    образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

v    проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини;

•        батьки або члени сім’ї –

o        б'ють та ображають дитину вдома;

o        принижують дитину у присутності інших дітей;

o        проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

o        ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих – батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі

 ЯК МІНЯЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ДИТИНИ

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

•        вдома –     не хоче одягатися вранці;

o        шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

o        просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

o        плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;

o        не контактує з однолітками у дворі;

o        грає наодинці в парку; 

•        в дитячому садку –       не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;

o        усамітнюється при будь-якій нагоді;

o        часто губить свої іграшки або речі;

o        бруднить чи псує одяг;

o        грає поламаними іграшками;

o        відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;

o        не має друзів у групі.