Шпаргалка для батьків

ЯК СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ВПЛИВАЮТЬ НА ПСИХІКУ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Дослідження британських учених виявили, що чим більше часу діти у віці 10 років проводять у соціальних мережах, тим більше погіршується їхнє психічне благополуччя в підлітковому віці від 10 до 15 років.

Психічне здоров'я

• Оскільки мозок підлітків ще розвивається, вплив великої кількості контенту в соцмережах може бути негативним і зашкодити майбутньому психічному добробуту.

Тривожність

• Молодих людей постійно закидують інформацією про те, що роблять їхні друзі, однолітки та кумири, через що вони можуть почуватися самотньо. І якщо їхні постинги не отримують достатньо «лайків» і коментарів, порівнюючи з їхніми друзями, підлітки можуть відчувати невиправдану, необґрунтовану тривожність та починають думати, що вони недостатньо хороші.

Проблеми зі сном

• Соцмережі спричиняють звикання, і підлітки можуть бути настільки захоплені постингом, що втрачають відчуття часу, через що можливі порушення сну.

ПРИЙОМИ ДОПОМОГИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ШКІДЛИВОМУ ВПЛИВУ СОЦМЕРЕЖ

• Обмеження використання соціальних мереж, особливо для молодших підлітків. Це допоможе захистити їхнє психічне здоров’я.

• Дотримуватися вказівок щодо соціальних медіа. На багатьох платформах соцмереж мінімальний вік для створення облікових записів на них становить 13 років. Якщо ваша дитина хоче створити обліковий запис у соціальних мережах до цього віку, поясніть їй, чому існують ці правила.

• Розмова про соціальні медіа. Почніть обговорення з дитиною соцмереж. Оцініть її почуття щодо цього — чи подобається їй користуватися ними, чи не викликає це в неї занепокоєння та тривожність.

• Будьте прикладом для наслідування. Подайте приклад дитині, відкладаючи телефон під час вживання їжі, обмежуючи тривалість свого спілкування в соцмережах і встановлюючи час щодня, коли ви взагалі не користуєтеся сучасними технологіями. Дитина зрозуміє вашу поведінку та матиме здоровіші взаємини із соціальними мережами.

• Допоможіть дитині організувати її акаунт — поговоріть з нею про те, чиї сторінки в соцмережах вона відвідує найчастіше і чому. Допоможіть їй стати фоловером людей, які є хорошим прикладом для наслідування, і заохочуйте підлітка відписуватися від облікових записів, через які вони почуваються погано.

ПРО ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ СПІЛКУВАННЯ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

• Дослідження та критичне мислення.

Інтернет надає доступ до багатьох інформаційних ресурсів, які допоможуть дітям і підліткам дізнатися багато цікавого й корисного. Це може стати у пригоді під час навчання у школі чи виші або для дослідження сфер інтересів. Також варто навчати дітей, як аналізувати інформацію, щоб вибирати надійні джерела.

• Зближення та спільнота.

Соціальні мережі можуть сприяти підтриманню зв’язків, дозволяючи дітям залишатися вдома, але водночас мати контакт з іншими членами сім'ї або друзями, які не живуть поруч.

• Самовираження.

Діти та підлітки можуть навчитися ділитися своїми думками в інтернеті, що є потужним інструментом для зміцнення впевненості. Вони можуть навчитися спілкуватися з іншими людьми та оцінювати інші погляди або думки, відмінні від їхніх власних.

• Творчість і дослідницькі інтереси.

У багато чому сучасні технології сприяють творчості та навчанню новим навичкам за допомогою спеціальних програм для різного віку.

• Організація та самоорганізація. Комп’ютерні технології можуть бути корисними для організації та планування.

Інтернет-платформа психологічної допомоги «Розкажи мені» працює цілодобово. Для того, щоб поговорити з психологом чи психотерапевтом потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку через сайт tellme.com.ua. Консультації проводяться БЕЗКОШТОВНО в режимі онлайн.

Цікаве дозвілля

  “Піп”

Це історія про песика, який хоче стати поводирем для незрячих. Однак, навчання йому важко вдається, він помиляється і провалює іспит. Утім, коли виходить з університету, бачить незрячу людину, яка ненароком зайшла на будівельний майданчик і не може звідти вийти. Піп виводить дівчину звідти. У мультфільмі йдеться про вміння допомагати, пробачати, емпатію, бажання вчитися і йти до своєї мети, і як важливо навчатися не заради оцінок, а заради навичок.

Робота з педагогами

  Групова консультація "Підтримка обдарованих дошкільників - стратегія розвитку творчого потенціалу дітей" 

    Проблема дитячої обдарованості в усі часи викликала великий інтерес у суспільстві. Зацікавленість урядовців, фахівців, батьків зрозуміла, адже йдеться не лише про долі окремих особистостей, а й про майбутнє країни, усього світу. Адже саме талановиті, обдаровані, здатні до творчості люди створюють нові теорії та нові технології, пропонують нові шляхи розвитку, рятують нас у кризових ситуаціях. 

    Обдарована дитина - дитина, яка вирізняється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями у певному виді діяльності. Поняття обдарованості - загальне чи спеціальне? Виявляється, що розрізняють і загальну (інтелектуальну) обдарованість, і різні види спеціальної обдарованості (психомоторну, художню, математичну, творчу, соціальну тощо). Під обдарованістю традиційно розуміють сукупність загальних та спеціальних здібностей дитини, завдяки чому вона досягає того рівня, що дає їй змогу легко впоратися з діяльністю і відрізнятися від загальної маси інших дітей. Обдарованість - системна риса психіки, що розвивається протягом життя і визначає можливості досягнень людиною високих результатів в одній чи кількох видах діяльності порівняно з іншими людьми. 

   Наявні в психології матеріали дають змогу виокремити три категорії обдарованих дітей. 

  Перша категорія - діти з надзвичайно високим загальним рівнем розумового розвитку за інших рівних вимог. Таких дітей відносно більше поміж дошкільнят та молодших школярів. 

 Друга категорія - діти з ознаками спеціальної розумової обдарованості, наприклад, із нахилами до математики або іншої галузі науки. Таких учнів більше поміж підлітків. 

    Третя категорія - діти, які хоча і не досягли через якісь причини успіхів у навчанні, але дуже активні у пізнанні, оригінальні за психічним складом, непересічними розумовими резервами. Це випадки, коли можна говорити про потенційну, або «приховану», обдарованість. Розумові здібності таких учнів нерідко розкриваються вже у старшому шкільному віці. 

 Одразу слід зауважити, що зазначені ознаки обдарованості - досить відносні. Так, обдарована дитина може бути допитливою, а може й не проявляти цієї риси. Крім того, обдарованість досить часто плутають з успіхами у конкретних дисциплінах. Але ці успіхи можуть бути ситуативними і, досить часто, пояснюються внутрішньо значущою мотивацією на досягнення успіху. 

    Обдарованість здебільшого визначається трьома взаємопов'язаними параметрами: порівняно швидким розвитком пізнання, особливостями психологічного розвитку та певними фізичними характеристиками. 

Щодо швидкого розвитку пізнання в обдарованих дітей зазвичай заслуговує на увагу таке: 

1.     Обдаровані діти, зазвичай, дуже активні й завжди чимось зайняті (можливо, навіть кількома справами водночас). 

2.     Такі діти наполегливо досягають мети, яку самі ставлять перед собою. 

3.     Вони дуже допитливі. Їм необхідно дослідити світ довкола. Навчання їм подобається. 

4.     Обдаровані діти вміють і загалом люблять працювати самостійно. Їх вирізняє здатність класифікувати інформацію і досвід. 

5.     Такі діти вміють критично розглядати дійсність довкола і прагнуть з'ясувати сутність речей та явищ. 

6.     Вони, зазвичай, мають гарну пам'ять, що заснована на ранньому мовленні та абстрактному мисленні. Мають великий словниковий запас, здатні до тривалої високої концентрації довільної та мимовільної уваги. 

Щодо психосоціального розвитку, то обдарованим дітям зазвичай притаманні такі риси: 

1.     Значно розвинуте почуття справедливості, що проявляється дуже рано, власна система цінностей. 

2.     Яскрава продуктивна уява. 

3.     Сприйнятливість до невербальних проявів почуттів інших. Пошук причин, пояснень. 

4.     Добре розвинуте почуття гумору. 

5.     Підвищене почуття відповідальності, акуратне виконання зобов'язань. 

Що ж до фізичних характеристик обдарованих дітей, то вони досить різноманітні: 

1.     Обдарованих дітей виокремлює високий енергетичний рівень, причому сплять вони менше за звичайний час. 

2.     Моторна координація та володіння рухами в таких дітей часто відстає від пізнавальних здібностей. Вони потребують практики, оскільки різниця в інтелектуальному та фізичному розвитку таких дітей може бентежити їх та сприяти розвитку несамостійності. 

3.     Зір обдарованих дітей (у віці до 8 років) часто нестабільний, їм важко змінювати фокус з близької відстані на дальню. 

    Сучасна освітня система, базуючись на пошуках засобів, спрямованих на розвиток здорової особистості, призвела до появи нового компоненту педагогічного процесу - психолого-педагогічної підтримки обдарованих дітей. 

    Педагогічна підтримка - це дія, в процесі якої педагог, спираючись на потенційні та реальні можливості дитини, знаходить адекватні засоби для підтримки режиму творчої життєдіяльності вихованця. Педагог повинен: 

-         усунути будь-які обмеження, що перешкоджають творчим проявам дошкільника: для здійснення творчого пошуку дитина повинна упевнитися в позитивних взаємостосунках з оточуючими, вона має право на помилку, її не повинно турбувати, чи буде прийнято або висміяно продукт її діяльності; 

-         стимулювати роботу зі створення творчого задуму у дітей: деякі ідеї можуть на мить «з'явитися на поверхні» , важливо вчасно зафіксувати їх, а згодом прояснити, упорядкувати, використати; 

-         утримуватися від оцінок: це дає змогу дитині розширити потік ідей, більше часу і уваги приділяти вільному роздуму над рішенням творчої задачі; 

-         підтримувати жвавість уяви, підвищувати чутливість сприйняття, широту і насиченість у збагненні дійсності за допомогою інноваційних  методик, які викликають у дитини відчуття внутрішньої свободи; 

-         допомагати дітям бачити і передбачувати загальну спрямованість їхньої творчої діяльності. 

    Отже, взаємодія педагогів і дітей базується на можливості спільного творчого вирішення проблеми, адже не окремі творчі уміння вихователя забезпечують у дошкільників розвивальний ефект, а їх втілення в реальній поведінці вихователя. 

    Про те для того, щоб педагогічна взаємодія була успішною, потрібні також певна зміна або актуалізація ціннісних орієнтацій педагога, освоєння ним додаткових технологій, які дають змогу вибудовувати стосунки на основі рівноправного діалогу в різних сферах міжособистісного спілкування. 

  Ефективність психолого-педагогічної підтримки залежить і від особистісних якостей і діяльності дорослого, які виявляються у: 

-         ціннісному ставленні до світу дитинства; 

-         зорієнтованості на дитину як на цінність; 

-         наданні пріоритету таким цінностям, як життя, фізичне і психічне здоров'я дитини; 

-         установці на виховання як найважливішу складову освітнього процесу; 

-         готовності вихователя до суб'єкт-суб'єктної взаємодії, яка базується на моральних ціннісних орієнтаціях; 

-         вірі педагога в успіх психолого-педагогічної підтримки; 

-         емоційності вихователя, психолога, здатності до співчуття, в умінні оцінити емоційний стан дітей; 

-          умінні встановити, прийняти і підтримати творчий потенціал у дитини. 

    Отже, в умовах сучасного навчально- виховного процесу ефективність психолого-педагогічної підтримки зумовлюється впливом особистості та діяльності дорослого - педагога, який проявляє ціннісне ставлення до світу дитинства і визнає пріоритетність активності дошкільника. 

Психологічна допомога під час військових дій

 Як говорити з дитиною про вибухонебезпечні предмети?

Діти можуть запитувати, що таке міна, як виглядає розтяжка і де їх можна побачити, адже звідусіль чують ці слова. Не варто ігнорувати цю тему. 

Як поговорити з дітьми, щоб не налякати їх і донести важливі правила? 

Робота з дітьми

 Гра «Четвертий зайвий»

Сприятиме:

розвитку уваги та пам’яті

розвитку логічних операцій

розвитку пізнавального інтересу дитини

розвитку загальної обізнаності

Шпаргалка для батьків

 Як навчити малюків поважати чужу власність

ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ТОГО, ЩО ТАКЕ ЧУЖА ВЛАСНІСТЬ ТА ЯК ПОТРІБНО ДО НЕЇ СТАВИТИСЬ.

Дітям дошкільного віку буває складно зрозуміти необхідність поважати власність інших людей. З кожним роком, який вони проводять у дошкільних навчальних закладах в оточенні предметів, які їх притягують і належать дитячому садку або іншим дітям, вони все більше й більше дізнаються про баланс між тим, чого хочуть вони, й потребами та правами інших. При цьому важливо врахувати, що такі навички залишаються в них, незважаючи ні на що, усе ще на стадії розвитку.

Дошкільники ще не мають того рівня розвитку мозку, щоб завжди контролювати та керувати своїми бажаннями, й можуть діяти імпульсивно, засовуючи бажану іграшку собі в кишеню або грубо поводитись із тендітними предметами. Їх рівень розвитку також обумовлює наявність певного егоцентризму, що проявляється в тому, що їм важко побачити світ з точки зору інших людей (проте легко зі своєї). Вони також можуть мати труднощі при розумінні самої ідеї власності, їм дійсно нелегко примиритися з різницею в поняттях особистої речі й речі, якою потрібно ділитися (про що їм так часто нагадують у дитячому садку).

Якщо ваша дитина бере та/або псує речі інших дітей, це зовсім не означає, що вона погана дитина, або незабаром почне проявляти все більш серйозну девіантну поведінку (поведінку, що відхиляється від загальноприйнятих норм), – ні. Це просто означає, що ви повинні навчити її поважати власність інших людей, і чим раніше ви це зробите, тим легше буде виправити це дуже розповсюджене, насправді, явище.

Ось деякі принципи, якими можна керуватись під час навчання.

Не робіть великої проблеми через викрадену або пошкоджену річ

Якщо ви це зробите, ваша дитина навчиться лише дуже ефективного способу привертати вашу увагу. Тому краще спокійно порозмовляйте з нею та поясніть, що відчувають інші люди, коли їхні речі ламають чи беруть без дозволу. Обов’язково поєднайте ваші слова із життєвим досвідом своєї дитини, бо дітям цього віку треба дуже багато практикуватись у тому, як ставити себе на місце іншої людини. Скажіть таке: «Як би ти почувався, якби цей хлопчик взяв твою улюблену річ і закинув її в інший кінець кімнати? А тепер подумай, чи хочеться цьому хлопчику, щоб ти теж так добре ставився до його речей. Я знаю, що наступного разу в тебе вийде зробити саме так». Коли ви порозмовляєте зі своєю дитиною, використовуючи такий підхід, то допоможете їй розвивати емпатію, яка слугує міцною основою для формування соціальних навичок.

Навчіть дитину того, наскільки важлива для вас чесність

Хай ваш малюк відразу ж поверне річ, яку він узяв, або розповість власнику про її пошкодження. Не робіть це замість дитини. Потренуйтеся завчасно в тому, що він скаже. Не підскакуйте відразу, щоби пояснити, що сталось, – хай ваша дитина спробує все зробити самостійно, навіть якщо вона соромиться або починає плакати, просто дайте їй шанс вирішити цю ситуацію самостійно.

Попросіть власника речі розповісти про те, що він відчуває у зв’язку з тим, що сталося

Після цього попросіть дитину повторити те, що було сказано. Підкресліть, що ви знаєте, що цього разу ваша дитина не зробила правильний вибір, але тепер, коли вона все знає про те, що відчувають інші при неповажному ставленні до їхніх речей, ви переконані, що наступного разу дитина прийме найкраще рішення.

Вдома обміркуйте наслідки вчинку дитини

Не дозволяйте малюку брати речі без дозволу, навіть якщо це вам жодним чином не заважає й у принципі не є якоюсь проблемою. Поясніть про наслідки, які неминуче настануть, якщо дитина візьме щось без дозволу, та непохитно притримуйтесь їх. Придумайте (превентивно) те саме і для тендітних предметів та включіть у розробку таку поведінку, яка може завдати їм шкоди, навіть якщо дитина поки що не робила нічого подібного. Наслідки не повинні бути спрямовані на покарання дитини, але повинні навчити її важливих речей, тому вибрані вами наслідки мусять включати ремонт зламаного або відновлення стосунків з тією дитиною, в якої було щось узято.

Запропонуйте їй прості фрази та запитання, наприклад: «Будь ласка, можна, я подивлюся твою книгу?» або «Будь ласка, можна, я пограю із твоїм м’ячем?». Обов’язково попрактикуйтеся з нею в тому, щоб, коли дитина погодиться, сказати їй «дякую». Найважливіше при цьому навчити її реагувати та казати «Усе добре, я розумію», якщо інший малюк відмовить їй, сказавши «ні». Ваша дитина повинна зрозуміти, що якщо річ належить не їй, то поділитись чи ні – це право вибору тієї людини, а сама вона не має права використовувати щось лише тому, що вона цього хоче, навіть якщо вона ввічливо попросила.

Хай ваші діти бачать, що ви самі завжди поважаєте власність інших

Чи ввічливо ви попросили дозволу взяти щось, що вам знадобилось, чи просто мовчки взяли це? Якщо ви ненавмисно зламали щось потрібне, що ви будете робити? Ви чесно визнаєте свою помилку та запропонуєте відремонтувати речі чи, може, запропонуєте оплатити власнику шкоду? Ви – головний зразок для наслідування вашої дитини, тож пам’ятайте, що вона завжди спостерігає, слухає й учиться саме у вас.

Іноді діти проявляють руйнівну поведінку, щоби привернути вашу увагу

Тому переконайтеся, що приділяєте своїй дитині позитивну увагу, особливо, якщо вона з повагою ставиться до інших людей та їхніх речей.

Усі ми, включаючи дорослих, вважаємо речі інших людей набагато привабливішими, ніж усе те, що маємо самі. Такі речі захоплюють і надихають нас, захоплюють нашу увагу, а все тому, що вони є для нас новими й незнайомими.

Діти дошкільного віку постійно експериментують із правилами та межами свого світу, в якому так багато нових і цікавих речей, і один з багатьох уроків, які вони повинні отримати, полягає саме в повазі до майна інших людей. Якщо ви можете спокійно обговорити ситуацію та правильно використати неминучі наслідки, незабаром, коли справа дійде до питань ставлення до власності інших людей, ваша дитина правильно відрегулює свою поведінку.

Робота з педагогами

  Інформація для педагогів

Психологічна допомога під час військових дій

 Психологічна допомога під час війни: де і як отримати

Посилання на 15 безкоштовних ресурсів та низка рекомендацій, як допомогти людині у кризовій ситуації.

У цей складний для нас усіх час потреба психологічної допомоги є вкрай актуальною. Дорослі та діти, які перебувають у гострому стресовому стані, потребують зовнішньої підтримки.

Гострота стресової реакції залежить від:

– Ступеня залученості — дитина постійно стежила за воєнними подіями по телевізору чи перебувала в їхньому епіцентрі — постраждала сама або її рідні, знайомі.

– Індивідуальних особливостей — вразливість, вміння опанувати себе, наявність конкретних деструктивних стереотипів реакції психіки до війни.

– Попереднього травматичного досвіду — особа була жертвою або свідком стресогенної події, втратила близьких тощо.

Відповідно, кожен реагує на певну подію по своєму і в будь-якому разі ви чи ваші близькі, родичі, друзі та знайомі можуть вільно отримати психологічну підтримку від спеціалістів. Ми підібрали список ресурсів, на які можна звернутися щоб отримати психологічну допомогу:

1. Ви можете записатися на безоплатну консультацію зі спеціалістом Психологічної підтримки від медико-психологічного факультету НМУ імені О.О.Богомольця: https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfKTScLrK6Vt.../viewform

2. Безкоштовну допомогу усім, хто її потребує, готові надавати сертифіковані психологи Центру психологічного консультування і травмотерапії Open Doors («Відкриті двері»), які мають досвід роботи з учасниками збройних конфліктів та навчені за американським стандартом. Щоб отримати консультацію, необхідно просто зайти в чат-бот за посиланням: https://t.me/odukraine_bot... та залишити свою заявку і контактну інформацію.

3. Онлайн-платформа «Розкажи мені» цілодобово надає безкоштовну психологічну допомогу. Якщо ви відчуваєте тривогу, у вас трапляються панічні атаки, ви близькі до депресії чи навіть на межі – заповніть анкету за посиланням: https://tellme.com.ua/get-helpта очікуйте дзвінка спеціаліста.

4. Поліцейські психологи створили Telegram-канал «Психологічна підтримка» з корисними постами та базовими рекомендаціями, що допоможуть розвантажити нервову систему. А також запустили чат-бот https://t.me/polltavasupportbotдля зворотного зв’язку психолога з клієнтом.

5. Telegram-канал психологічної підтримки для осіб з 8 до 22 років «Перемога»: https://t.me/+U83C2OkswW5mYzky.

6. Онлайн-програма «Бути батьками ангела» для батьків, яких торкнулась смерть дитини під час вагітності, пологів або невдовзі після них. Зареєструватися можна за посиланням: https://angelscare.org.ua/freeregistration.

7. Національна професійна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я «Lifeline Ukraine». Працює цілодобово, звернутися за допомогою можна зателефонувавши на гарячу лінію за номером 7333 або написати повідомлення за посиланням: https://lifelineukraine.com/contact.

8. Реабілітаційний центр із надання безкоштовної психологічної допомоги «Крок назустріч». Звернутися можна за номером гарячої лінії центру: (044) 222 90 94.

9. «Телефон довіри для всіх» – лінія екстреної безкоштовної анонімної психологічної допомоги. Приймає дзвінки з 19.00 до 7.00. Контактні номери за регіонами: Одеса (048) 737 7676, Харків (057) 759 7676, Київ (044) 228 7676, Донецьк (062) 213 7676, Луганськ (064) 272 7676, Дніпропетровьск (056) 767 7676, Чернівці (037) 290 7676, Івано-Франківськ (034) 273 7676, Херсон (055) 239 7676, Львів (032) 253 7676, Миколаїв (0512) 59 76 76.

10. Безкоштовна психологічна допомога надається українцям в умовах війни в рамках всеукраїнського кол-центру #ВАРТОЖИТИ. Звернутися можна за номером 5522.

11. Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного).

12. Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціаьних служб – 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів безкоштовні.

13. Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.

14. Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації надають безкоштовно за номером:0 800 210 160.

15. Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел. у Польщі +4873 311 52 96. Viber, Telegram: (067)-718-9966; (063)-721-04-63;(066)-219-09-73.

Якщо ж у dас періодично зникає електроенергія, телефонний зв’язок або з’єднання з мережею інтернет, ви можете завантажити практичний посібник «Діти та війна: навчання технік зцілення» за посиланням: http://ipz.org.ua/wp.../uploads/2017/10/dity_fin_ispp-1.pdf. Це посібник містить 5 планів занять щодо стабілізації психо-емоційного стану дитини, а також містить дієві інструкції та рекомендації щодо покращення психологічного становища особи.

Крім того, команда Інституту когнітивного моделювання зі співпраці з кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця та спеціалістами проекту «Друг» розробила Telegram-бот першої психологічної допомоги. Він стане в нагоді в перші години після травматичної події. З ресурсом можна ознайомитися, перейшовши за посиланням https://t.me/friend_first_aid_bot.